Внутрішня система забезпечення якості освіти

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Лисківської філії Царичанського ліцею Царичанської селищної ради

1. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освіти Лисківської філії Царичанського ліцею Царичанської селищної ради – це сукупність умов, процедур та заходів у закладі  освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Внутрішня система забезпечення якості освіти Лисківської філії (далі – внутрішня система) складена  відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», методичних рекомендацій Державної служби якості освіти України.

Цілі внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу:

• підвищення якості освітніх послуг і забезпечення довіри до результатів навчання;
• створення умов навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

• отримання постійного зворотнього зв'язку від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначення успішних практик та вчасне реагування на виявлені проблеми;
• прийняття обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;
• постійне вдосконалення освітнього середовища, системи оцінювання учнів, педагогічної діяльності, управлінських процесів закладу освіти;
• забезпечення прозорості діяльності закладу освіти і готовності до змін в інтересах учасників освітнього процесу;
• здійснення процесу безперервного вдосконалення якості освітньої діяльності у закладі освіти.

Внутрішня система розроблена як інструмент управління якістю освіти в закладі освіти. Кожен з її компонентів визначений з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання здобувачів освіти.

Компоненти внутрішньої  системи забезпечення якості освіти:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

Компоненти внутрішньої  системи забезпечення якості освіти згруповані за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти: освітнє середовище, система оцінювання здобувачів освіти, педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти, управлінські процеси закладу освіти.

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи – це безперервний процес, який розвивається зі зміною обставин, набуттям працівниками закладу знань.

У внутрішній системі визначені періодичність і механізм самооцінювання.

Умовою функціонування та розвитку  внутрішньої системи є партнерська взаємодія усіх фахівців закладу, які включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів, з урахуванням особливостей діяльності закладу.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником.

2. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти враховує інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, засади державної політики у сфері освіти, принципи освітньої діяльності.

Орієнтири функціонування внутрішньої системи згідно стратегії забезпечення якості освіти:

•  забезпечення відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
• забезпечення партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
• забезпечення недискримінації, запобігання та протидії булінгу;
• забезпечення академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
•  забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
• забезпечення умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
•  забезпечення справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
• забезпечення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності в закладі освіти:

• самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти для їх подальшого вдосконалення;
• аналіз результатів оцінювання (проведення внутрішніх і зовнішніх моніторингів) якості освітнього процесу.

Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти

Самооцінювання - процес вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Мета проведення самооцінювання -  аналіз стану сформованості та функціонування внутрішньої системи в закладі  освіти.

Механізм самооцінювання застосовується синхронізований з системою оцінювання під час інституційного аудиту, включає опис правил і критеріїв самооцінювання за напрямками оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації. Відповідно до підходу, що застосовується під час інституційного аудиту, компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється за напрямками:

1) освітнє середовище закладу освіти:

• забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

2) система оцінювання здобувачів освіти:

• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

3) педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;
• організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

4) управлінські процеси закладу освіти:

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);
• індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Періодичність проведення самооцінювання: самооцінювання здійснюється відповідно до моделі – щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності впродовж навчального року, а також періодичне комплексне самооцінювання. Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів проводиться за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

Інформація, яка підлягає аналізу під час самооцінювання: результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів.

Процедура підготовки та проведення моніторингу

 Моніторинг проводиться у такі етапи:

• планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
• розробка програми моніторингу;
• проведення дослідження;
• збір та оброблення результатів моніторингу;
• аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
• оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України. Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти.

У Програмі моніторингу визначаються мета і завдання, суб’єкти, об’єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них). До Програми додається графік проведення моніторингу.

Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), ефективності управлінських процесів тощо.

Організація самооцінювання включає:

• збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;
• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник закладу. Можливе створення робочої групи із залученням батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності використовуються такі методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);
• спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);
• вивчення документації закладу освіти.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв'ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків за складеною формою. Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Індивідуальне інтерв'ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв'ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Групове інтерв'ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо. Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

• формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
• спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
• роботу учнів під час навчального заняття;
• оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
• використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
• комунікацію педагогічного працівника та учнів;
• організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських - рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об'єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.

Заклад освіти здійснює самооцінювання за рівнями оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначені для проведення інституційного аудиту: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти розглядаються на засіданні педагогічної ради, обговорюються з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти результати самооцінювання включаються до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти.

Інформація, отримана під час самооцінювання, використовується в цілях:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
• аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Політика забезпечення академічної доброчесності: постійне дотримання педагогічними працівниками та учнями  закладу освіти академічної доброчесності.

Процедури забезпечення академічної доброчесності:

• інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності,
• запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі,
• реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

 Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами.

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається педагогічною радою закладу освіти з урахуванням вимог Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання

 Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розроблені на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів.

Політика оцінювання результатів навчання: кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Процедури проведення оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводься в закладі освіти):

• здійснення справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів,
• забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

 Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

 Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).

Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

5.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Політика оцінювання педпрацівників: організація безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей.

Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів.

Процедури оцінювання педагогічної діяльності:

• розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання),
• проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти,
• визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Педагогічні працівники зобов’язані:

• дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
• виконувати обов’язки, визначені законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
• забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених  Законом України "Про освіту";
• використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог законодавства;
• володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
• постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

6.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Політика оцінювання управлінської діяльності  спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії.

Процедури, що забезпечують оцінювання управлінських процесів:

• вивчення планування діяльності закладу освіти,
• визначення оптимального режиму роботи закладу,
• дотримання вимог законодавства до прийняття на роботу та звільнення працівників,
• забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством,
• реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний:

виконувати акти законодавства, забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу;

планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти;

організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису;

забезпечувати розроблення та виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти;

затверджувати правила внутрішнього розпорядку закладу, посадові інструкції працівників закладу загальної середньої освіти, освітню (освітні) програму (програми) закладу загальної середньої освіти;

організовувати освітній процес та видачу документів про освіту;

створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану;

затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, забезпечити її створення та функціонування;

забезпечувати розроблення, затвердження, виконання та моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку учня;

контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;

забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку, індивідуальним навчальним планом;

створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;

сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;

створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу загальної середньої освіти;

сприяти та створювати умови для діяльності органів громадського самоврядування в закладі загальної середньої освіти;

формувати засади, створювати умови, сприяти формуванню культури здорового способу життя учнів та працівників закладу загальної середньої освіти;

створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки;

організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів відповідно до законодавства;

забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу загальної середньої освіти;

здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення (відзначення) та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства;

організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства;

звітувати щороку на загальних зборах (конференції) колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти;

виконувати інші обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.

Керівник несе відповідальність за виконання обов’язків, визначених законодавством, установчими документами закладу освіти і строковим трудовим договором.

7.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів

Політика забезпечення ресурсів для організації освітнього процесу: забезпечення необхідних умов для здобуття особами якісної повної загальної середньої освіти на кожному рівні, створення безпечного освітнього середовища, забезпечення дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки.

Процедури забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів:

• процедури добору педагогічних кадрів,
• ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази,
• використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

8.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Політика забезпечення наявності інформаційних систем: використання інформаційних систем для оптимізації управлінских процесів та обгрунтованого прийняття рішень.

Процедури забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти:

• створення баз даних про учнів та/або працівників закладу,
• використання системи електронного документообігу в закладі освіти,
• використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо.

9.Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

 Політика створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища: забезпечення реалізації прав усіх учнів на освіту, комфортних умов праці та навчання,  мотивації учнів до навчання, фізичної, психологічної та соціальної безпеки.

Процедури, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти:

• розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами,
• використання ресурсних кімнат,
• налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу,
• моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.